На батьківщині його називали просто по імені – Федеріко. У Європі – за материнським прізвищем. Мабуть, через лаконічність і якусь теплоту звучання. І щоразу промовляючи «Лорка», ми додаємо: «талановитий поет і драматург, обдарований музикант і художник…»
